мовлення та спілкування. вимоги до культури мовлення
4 likes5,276 views
До уроку
мовлення та спілкування. вимоги до культури мовлення
- 2. Види мовленнєвої діяльності Слухання і розуміння пояснень учителя, аудіозапису – Заповнення бланка, лист, твір – Розмова, відповідь на уроці – Робота з підручником, ознайомлення зі змістом книги –
- 3. Навчальне детальне аудіювання Мовленнєва діяльність 1. Мовленнєва діяльність включає чотири види: а) слухання, розуміння, говоріння, письмо; б) аудіювання, читання, говоріння, письмо; в) аудіювання, розуміння, читання, письмо.
- 4. 2. При розподілі часу на чотири види мовленнєвої діяльності людини на письмо визначається: а) 45%; б) 6%; в) 9%.
- 5. 3. Аудіювання та читання є: а) рецептивними видами мовленнєвої діяльності; б) продуктивними видами мовленнєвої діяльності.
- 6. 4. Важливою психологічною особливістю аудіювання є: а) одноразовість, неповторність у природних умовах спілкування; б) смислова орієнтація; в) оперативність пам'яті.
- 7. 5. Аудіювання – це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина: а) одночасно сприймає зміст і записує його; б) одночасно сприймає й аналізує почуте; в) читає й аналізує.
- 8. 6. Види аудіювання: а) глобальне, критичне, детальне; б) глобальне, критичне, часткове; в) глобальне, детальне, ознайомлювальне.
- 9. 7. Глобальне аудіювання вимагає від слухача: а) загального охоплення змісту; б) докладне сприймання тексту з усвідомленням смислу кожного з його елементів; в) висловлення власної думки
- 10. 8. Детальне аудіювання вимагає від слухача: а) загального охоплення змісту; б) докладне сприймання тексту з усвідомленням смислу кожного з його елементів; в) висловлення власної думки
- 11. 9. Критичне аудіювання вимагає від слухача: а) загального охоплення змісту; б) докладне сприймання тексту з усвідомленням смислу кожного з його елементів; в) висловлення власної думки
- 12. 10. Критичне аудіювання практикується: а) під час переказу пояснення вчителя; б) під час переказу тексту з творчим завданням; в) контрольного переказу.
- 13. 11. Визначення основної думки, теми повідомлення – мета: а) глобального аудіювання; б) критичного аудіювання; в) детального аудіювання.
- 14. 12. Критичне осмислення сприйнятого на слух вимагає: а) глобальне аудіювання; б) критичне аудіювання; в) детальне аудіювання.
- 15. Види аудіювання а у д і ю в а н н я
- 17. Культура мовлення – система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній). нормативність Естетичність мовлення Культура мовлення суспільства Поліфункціо- нальність мовлення Проблема культури мовлення проявляється в таких аспектах:
- 18. Нормативність – дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо.
- 19. Естетичність мовлення – реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних потенцій мови: • оптимально підібраний темп; • уникнення нагромаджень приголосних чи голосних; • різноманітність синтаксичних конструкцій; • доречність цитати чи фразеологізму; • нестандартність мовлення.
- 20. Культура мовлення суспільства – найяскравіший показник стану моральності, духовності суспільства. • словесний блуд; • мовленнєвий примітивізм; • вульгарщина.
- 21. Поліфункціональність мовлення – забезпечення застосування мови в усіх перелічених аспектах у кожній сфері спілкування.
- 22. правильне точне логічне багате Правильне мовлення повинно відповідати нормам літературної мови: • орфоепічним; • граматичним; • лексичним. Гарне мовлення
- 23. Точним називається мовлення, яке не можна зрозуміти неправильно або по-різному. Є два види точності: • фактична (все, як було насправді); • мовленнєва (слова, вжиті у відповідності з їхнім значенням). Знайти неточність у висловлюванні: У бібліотеці – багато книг: художніх, наукових, технічних, зошитів, канцтоварів.
- 24. Логічність мовлення передбачає послідовний виклад думок.
- 25. Багатство мовлення визначається тим, що і як із надбаного в мові використовує людина. Доречність мовлення визначається правильним вибором стилю, мовленнєвих форм та засобів виразності. Виразність мовлення – це його образність, барвистість, яскравість.