2. Живо́ пис— вид
образотворчого мистецтва,
пов'язаний з передачею
зорових образів нанесені
фарбами на твердій або
гнучкій поверхні, а також
твори мистецтва, створені
таким способом.
41. В образотворчому мистецтві епохи класицизму
головними стають сувора побудова сюжету,
ясність замислу, урівноваженість композиції,
плавність контурів і чітко промальовані об’єми.
Колір відіграє другорядну роль. Прагнучи
виразити загальну ідею, художники-класицисти
користувались алегоріями – узагальнено-
символічними зображеннями тих чи інших
людських якостей та рис характеру. Жорсткі
канони класицизму пригнічували прояви
індивідуальності творця, віддаляли його від
реального життя.
XIX - КЛАСИЦИЗМ
44. В образотворчому мистецтві популярне
звернення до релігійних сюжетів, де яскраво
проявляються декоративність, контрастність,
грандіозність, напруженість в композиції,
алегоричність .Великого поширення набувають
парадні портрети, які підкреслюють
привілейоване суспільне становище людини.
Ідеалізація образів поєднується з бурхливою
динамікою, несподіваними композиційними
вирішеннями, підкресленою чуттєвістю.
Значного поширення і високого ступеня розвитку
набуває побутовий та історичний жанр.
XVIII - БАРОКО
