1. Вимоги щодо оформлення презентацій
Презентація як комп’ютерний документ – послідовність змінюючих
один одного слайдів – тобто електронних сторінок. Демонстрація такого
документа може відбуватися на екрані монітору комп’ютера чи на великому
екрані за допомогою спеціальних пристроїв – мультимедійного проектора,
плазменого екрана, мультимедійного плато, телевізора тощо. Присутні
бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст,
фотографії, малюнки, діаграми, графіки, відеофрагменти – і все це може
супроводжуватися звуковим оформленням – музикою чи голосовим
коментарем доповідача. Частіше демонстрація презентації супроводжує
доповідь окремої людини.
Під час демонстрації об’єкти можуть відразу відображатися на слайдах,
а можуть з’являтися на них поступово, в певний час, визначений викладачем
для підсилення наочності доповіді та акцентування на особливо важливих
моментах їх змісту. За потреб доповідач може порушити визначену
заздалегідь послідовність демонстрації слайдів і перейти до будь-якого з них
в довільному порядку.
Проведення презентації може супроводжуватися показом документа-
презентації для більшої наочності та демонстрації об’єктів і подій, які не
можуть бути в певний час безпосередньо представлені.
Програма PowerPoint, що входить до пакету Microsoft Office, дозволяє
створювати презентації з ефектами анімації окремих об’єктів (тексту,
фотографій, малюнків), зі звуковим супроводом, демонстрацією
відеофрагментів та використанням гіперпосилань для зміни визначеної
послідовності демонстрації слайдів. Програма включає можливості
малювання простих об’єктів і внесення зміни до малюнків і фотографій,
відображення графіків і діаграм, на базі розробленої презентації
забезпечується можливість її друкування в різних формах. Передбачена
можливість збереження презентації у різних форматах дозволяє
використовувати її не лише на комп’ютерах, на яких встановлене програмне
забезпечення Microsoft Office, а й переглядати за допомогою будь-якого
браузера.
1. Класифікація презентацій
В літературі не існує загальновизнаної класифікації презентацій за
типом змісту та оформленням. Так, Л.Й. Ястребов пропонує класифікувати
презентації за ступенем їх «оживлення» різними ефектами. Він виділяє такі
групи презентацій:
• Офіційна презентація – різного роду звіти, доповіді тощо перед
серйозною аудиторією, в якій необхідним є строгий дизайн, витриманість,
єдиний шаблон оформлення для всіх слайдів, вимагається чітке
структурування та розміщення на слайдах всіх тез доповіді.
2. • Офіційно-емоційна презентація. Така презентація
використовується для двох цілей: передати слухачам деяку офіційну
інформацію та надихати їх, переконати в чомусь. Наприклад, таку
презентацію можна зробити на батьківські збори.
• «Плакати». В цьому випадку презентація складається тільки з
ілюстративного матеріалу. На слайдах – тільки ілюстрації з мінімумом
підписів, комп’ютер використовується як звичайний слайд-проектор. Вся
робота з роз’яснення змісту покладається на доповідача.
• «Подвійна дія». На слайдах презентації, крім зображень,
використовується текстова інформація, що може або пояснювати вміст
слайда, або його «розширювати».
• Інтерактивний семінар створюється для проведення семінару в
режимі діалогу з аудиторією. Стають допустимими різноманітні анімації,
рухомі малюнки, фотографії, що обертаються, об’єкти навігації, і особливо –
розгалуження презентації: в залежності від відповідей аудиторії, її реакції на
запитання і твердження.
• Електронний роздатковий матеріал. Матеріал презентації має
викладатися вичерпно докладно, оскільки у спостерігача немає можливості
перепитувати доповідача. Додатковий матеріал може бути доступний за
гіперпосиланнями або у спеціальних замітках до слайду. Якщо презентація
призначена для самостійної роботи, її інтерфейс, навігація по слайдах,
можливості розгалуження повинні бути добре продумані та обґрунтовані.
• «Інформаційний ролик». Ролик має демонструватися самостійно і
незалежно від доповідача, причому автоматично повертатися до його
початку. Весь показ проходить в автоматичному режимі. Презентація містить
матеріали інформаційно-рекламного характеру, наочні матеріали,
розраховані на швидке сприйняття. Наприклад, така презентація може
використовуватися на виставках. Добре, коли така презентація
супроводжується дикторським пояснювальним текстом, що звучить з
колонок.
Презентації можна класифікувати і за такими ознаками:
1. За кількістю медіазасобів: мультимедіа (звуки, зображення, відео
фрагменти); текстова (з мінімальним ілюструванням); комбінована.
2. За призначенням: комерційні (здебільшого рекламного характеру);
інформаційні; навчальні тощо.
Розглянемо навчальні презентації як окрему групу, враховуючи їх
особливу роль у навчальному процесі.
За способом подання слайдів можна розрізняти презентації:
1. Для супроводу лекції, виступу – з записом голосу доповідача чи
усним супроводом.
2. Слайд-шоу – без супроводу доповідача, або із його записаним
голосом.
3. Комбінована – з усним супроводом, із записаним голосом, частиною
якої може бути слайд-шоу.
3. 2. Вимоги до структури та змісту навчального матеріалу під час
складання презентацій
• Стислий виклад матеріалу, максимальна інформативність тексту.
• Використання слів і скорочень, уже знайомих аудиторії.
• Відсутність нагромадження, чіткий порядок у всьому.
• Ретельно структурована інформація.
• Наявність коротких та лаконічних заголовків, маркованих та
нумерованих списків.
• Важливу інформацію (наприклад, висновки, визначення, правила
тощо) треба подавати великим та виділеним шрифтом і розміщувати в лівому
верхньому кутку слайда.
• Другорядну інформацію бажано розміщувати внизу слайда.
• Кожному положенню (ідеї) треба відвести окремий абзац.
• Головну ідею треба викласти в першому рядку абзацу.
• Використовуйте табличні форми подання інформації (діаграми,
схеми) для ілюстрації найважливіших фактів, що дасть змогу подати матеріал
компактно й наочно.
• Графіка має органічно доповнювати текст.
• Пояснення треба розміщувати якнайближче до ілюстрацій, із якими
вони мають з'являтися на екрані одночасно.
• Інструкції до виконання завдань необхідно ретельно продумати щодо
їх чіткості, лаконічності, однозначності.
• Використовуйте емоційний фон (художня проза запам'ятовується
краще, ніж спеціальні тексти, а вірші — краще, ніж проза).
• Усю текстову інформацію потрібно ретельно перевірити на
відсутність орфографічних, граматичних і стилістичних помилок.
• Продуктивність сприйняття збільшується, якщо одночасно задіяні
зоровий і слуховий канали сприйняття інформації. Тому рекомендується там,
де це можливо, використовувати для тексту й графічних зображень звуковий
супровід.
Таким чином:
• Кожен слайд має відображати одну думку.
• Текст має складатися з коротких слів та простих речень.
• Рядок має містити 6-8 слів.
• Всього на слайді має бути 6-8 рядків.
• Загальна кількість слів не повинна перевищувати 50.
• Дієслова мають бути в одній часовій формі.
• Заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати
основні положення слайду.
• У заголовках мають бути і великі, і малі літери.
• Слайди мають бути не надто яскравими – зайві прикраси лише
створюють бар'єр на шляху ефективної передачі інформації.
4. • Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних
на одному слайді має бути не більше чотирьох.
• Підписи до ілюстрації розміщуються під нею, а не над нею.
• Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі.
3. Вимоги до врахування фізіологічних особливостей
сприйняття кольорів і форм
• Стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як
подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, оранжевий,
жовтий).
• Дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликають сонливий
стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений,
зелений).
• Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий.
• Поєднання двох кольорів — кольору знака й кольору фону – суттєво
впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки
стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на
червоному фоні).
• Найкраще поєднання кольорів шрифту та фону: білий на темно-
синьому, чорний на білому, жовтий на синьому.
• Кольорова схема має бути однаковою для всіх слайдів.
• Будь-який малюнок фону підвищує стомлюваність очей і знижує
ефективність сприйняття інформації.
• Чіткі, яскраві малюнки, які швидко змінюються, миготять, легко
«вхоплює» підсвідомість, і вони краще запам'ятовуються.
• Будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімований), знижує
якість сприйняття матеріалу, відвертає увагу, порушує її динаміку.
• Показ слайдів із фоновим супроводженням нерелевантних звуків
(пісень, мелодій) викликає швидку втомлюваність, сприяє розсіюванню уваги
і знижує продуктивність навчання.
Пам'ятайте! Людина спроможна одночасно запам'ятовувати не більше
трьох фактів, висновків, визначень.
4. Загальні правила використання шрифтів
1. Кожен шрифт (гарнітура + написання) має одне змістове
навантаження. Для сталої гарнітури традиційними, щонайменше, з XIX ст. є
такі:
• напівжирний шрифт – назви структур документа,
• курсив – логічний наголос, зокрема, на формулюванні основних
положень, означень тощо;
• «прямий» звичайний – основний масив інформації.
2. Тексти презентацій, які використовують у психологічно напруженій
нестандартній ситуації, треба подати гарнітурою зі спрощеним алгоритмом
розпізнавання, наприклад, шрифтом Arial. Це доцільно під час роботи з
5. інструкціями правил безпеки, нормативними актами, угодами з правовими чи
майновими наслідками, умовами олімпіадних завдань тощо.
3. Уникайте використання більше трьох різних шрифтів на одному
слайді. Інакше читач передчасно втомиться, постійно намагаючись вибрати
алгоритм розпізнавання шрифту. Виняток становить інструкція з
використання шрифтів.
4. Математичні формули подаються гарнітурою, близькою до
стандартної (Times New Roman), причому всі змінні – курсивом, решта –
дужки, знаки математичних дій, усталені назви функцій (sin, cos тощо) –
звичайним «прямим» шрифтом.
6. інструкціями правил безпеки, нормативними актами, угодами з правовими чи
майновими наслідками, умовами олімпіадних завдань тощо.
3. Уникайте використання більше трьох різних шрифтів на одному
слайді. Інакше читач передчасно втомиться, постійно намагаючись вибрати
алгоритм розпізнавання шрифту. Виняток становить інструкція з
використання шрифтів.
4. Математичні формули подаються гарнітурою, близькою до
стандартної (Times New Roman), причому всі змінні – курсивом, решта –
дужки, знаки математичних дій, усталені назви функцій (sin, cos тощо) –
звичайним «прямим» шрифтом.
